«Долина нарцисів». Живою легендою Закарпаття вважається унікальне явище – цвітіння нарцисів. За 4 км від Хуста розташована долина вузьколистого нарциса – найбільше місце скупчення рідкісних квітів у Європі. З 1992 р. у складі Карпатського біосферного заповідника входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Лише раз у рік – у травні – можна спостерігати цю красу.
За часів Австро-Угорщині урочище Кіреші належало до лісництва і пильно охоронялося. Було тут багато лікарських рослин, якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія відійшла до Чехословаччини, частину цих земель продали жителям Хусту. Але тодішні місцеві мешканці ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до Юрія, а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.
Назва “Долина нарцисів” закріпилась за болотистою місциною в околицях Хуста, наприкінці 70-х років ХХ століття, з легкої руки знаного ужгородського ботаніка, професора Василя Комендаря, завдяки якому одне із семи нинішніх чудес природи було збережене до наших часів. Справа в тому, що у часи радянської окупації, довколишні землі належали колгоспу села з цікавою мадярською назвою Кіреші. Місцеві комуністичні діячі вирішили розширити орні землі колгоспу за рахунок осушення і використання заплав річки Хустець, де й знаходиться славнозвісна долина. Коли розпочались меліоративні роботи, звістка про це дійшла до Ужгорода, й негаючи ні хвилини, професор Василь Комендар виїхав на місце подій, де практично собою й зупиняв трактори, що почали переорювати безцінну долину. Мародерсько-загарбницьку навалу було зупинено, однак, він поплатився за перечення тоталітарній владі своїм партійним квитком, що у ті далекі і смутні часи було рівноцінним втратою прав, роботи, кар’єри і всього чим людина жила… Це, звичайно, хоча, й надламало, але аж ніяк не зупинило професора Василя Комендаря і він таки домігся заповідного статусу для “Долини нарцисів”, яка восени 1979 року була передана Карпатському Заповіднику (тепер Карпатський Біосферний Заповідник).
У заповіднику площею 257 га росте понад 500 видів рослин, 15 із яких занесені до Червоної Книги. Понад 170 га займають нарцисові поля.
За дослідженнями вчених, дикий вузьколистий нарцис з’явився у цьому місці ще у льодовиковий період. Тоді через геологічні катаклізми із гори знесло величезний шар родовитих ґрунтів. Саме тут крихітна рослина знайшла сховок під час холодів.
Існує також й гарна легенда про появу нарцисів у цих краях. Розказують, що колись у Хустському замку жили князь, княгиня та їх красуня дочка Руся. В день повноліття Русі до замку вистроїлася черга знатних сватачів з дорогими подарунками. Серед них був і бідний гончар Іванко. Та у хлопця крім красивого вазона з незвичайною білою квіткою нічого не було. Прекрасний нарцис дівчині сподобався більше за дорогі дарунки, і молоді почали таємно зустрічатися в долині. Коли ж князь дізнався про кохання дочки до бідняка, у гніві кинув вазоном з княжої гори. Горщик розбився і розсипався на дрібні шматочки. Ранком зійшло сонце і всі побачили, що долина ніби встелена біло-зеленим нарцисовим килимом.
Відтоді і до сьогоднішніх днів, щовесни долина зацвітає незліченною кількістю ніжних квітів та пахне на всю околицю. Таку красу можна побачити лише тут. Квіти зривати заборонено. Пійманих штрафують охоронці.
На сьогоднішній день, тисячі туристів мають змогу відвідати «Долину нарцисів» з першої по другу декаду травня, коли триває масове квітування. Українські туристичні аґенції усіх ґатунків та штибів навперебій пропонують туристам возз’єднатися із природою і насолодитись відвідинами цього природного чуда. Але слід пам’ятати, що приїжджаючи у “Долину нарцисів”, Ви у першу чергу приїжджаєте у заповідник, де необхідно дотримуватись правил охорони природи. Не зривайте квітів, не витоптуйте їх і не намагайтесь сфотографуватись посеред їх поля. Адже нині зірвавши одну квіточку, Ви можете поставити під загрозу це неймовірне диво природи, і не тому, що Ви вчинили злочин (до слова, який карається законом і немалим штрафом), а тому, що бажаючих зірвати квіточку більше, ніж самих квітів… Збережімо одне із семи природних чудес України для наших дітей та онуків.