Кожен з нас хоча б іноді відвідує ресторан, ходить на піцу з друзями, або проводить час у затишних кав’ярнях за філіжанкою кави зі смачним тістечком. Чоловіки полюбляють дивитися футбол за кухлем пива, а дівчата – розмовляти за келихом вина. Але іноді так трапляється, що ненароком розбитий посуд може зіпсувати ваш вечір.
Добре, якщо вас просто інформують про те, що побитий посуд становить певний відсоток у вартості замовлення і зовсім неприємно, якщо з вас вимагатимуть гроші та ще й на очах у інших відвідувачів ресторану.
З точки зору порядності і здорової логіки, ви повинні відшкодувати будь-яку шкоду, заподіяну з вашої вини. Однак платити слід тільки в тому випадку, якщо винні дійсно ви. І ця провина буде доведена.
І хоч в українських закладах громадського харчування такі випадки великого резонансу не мають, проте кожен повинен знати, як себе поводити, щоб не потрапити у незручне становище. Тож давайте розберемося, хто платитиме за розбитий посуд?
1) Розбив келих у ресторані — маю за нього заплатити?
Загалом — так. У Цивільному кодексі України зазначено: коли ви приходите у ресторан/кафе/бар, то автоматично укладаєте публічний договір з власником і приймаєте правила цього закладу. Тож власник має право вимагати від вас відшкодування завданих вами збитків. Інше питання, що вас як клієнта мали ознайомити з умовами договору. Якщо цього не зробили, ви можете не платити.
2) Як мене мали попередити?
Через меню. У ньому, зазвичай на останній сторінці, повинна бути інформація з розцінками за розбитий посуд. Причому цю сторінку обов’язково має завірити власник закладу та бухгалтер — підписом та печаткою. (У разі, якщо офіціанти вже після прикрого випадку навмання рахують вартість завданих збитків, гроші наївних клієнтів, найімовірніше, поділять між собою підприємливі працівники).
Якщо прейскуранта у меню не було, то угоди про відшкодування збитків теж не укладено. Юридично це звучить так: вас втягли у публічний договір обманним шляхом, а така угода, відповідно до Цивільного кодексу, недійсна. І ви нікому нічого не винні.
3) Ціна посуду в меню є. Цього достатньо, щоб клієнт мав сплатити штраф?
Ні. Є ще одна важлива умова: офіціант зобов’язаний принести вам чек, у якому буде вказано суму та позицію розбитого посуду. Наприклад, «пивний келих — 30 грн».
Розбитий посуд — це бюджетна стаття. Оскільки кошти за відшкодування потрапляють у касу, то, відповідно, фіскальні органи мусять знати, на якій підставі вони там з’явилися. А про це податківці можуть дізнатися лише за наявності чеків.
Тож якщо чек із такою позицією вам принести не можуть — не платіть. Натомість можна натякнути на те, що ви будете скаржитися на заклад у Податкову інспекцію та Інспекцію з питань захисту прав споживачів.
Також важливо знати: якщо посуд брендований (тобто на ньому зазначено назву або логотип іншої компанії — наприклад, келихи з написом «Полтавське пиво» у пабі «Чорний пес»), то змусити компенсувати вартість посуду вас також не можуть, адже паб найімовірніше отримав ці келихи безкоштовно (як рекламу). Тож навіть якщо у меню закладу є ціна на розбитий посуд, брендованого посуду вона не стосується.
4) Пункт у меню є, чек принесли. Мушу негайно оплатити вартість розбитого посуду?
Ні. Зобов’язати відшкодувати вартість посуду може лише суд. Якщо ж представники закладу наполягають на іншому, сміливо викликайте патрульних. Закон на вашому боці.
5) Адміністрація не випускає із закладу — вимагає негайної оплати. Що робити?
Не має такого права. У вас можуть вимагати показати документи (не брати їх «у заставу», лише поглянути), аби потім звернутись до суду. Але фізично перешкоджати вам покинути заклад адміністрація не має жодних прав. Це ще одна причина звернутись до правоохоронців. Окрім того, не зайвим буде розповісти про ситуацію у «Книзі скарг та пропозицій».
Головне: не піддаватися на провокації, аби співробітники закладу не змогли видати ваші дії за хуліганські. Бо тоді цивільно-правовий конфлікт із легкістю може перерости в адміністративно-правовий.
6) Чи багато справ доходять до суду?
Одиниці. Для прикладу, львівська компанія, яка вже понад 10 років працює у ресторанному бізнесі, ще жодного разу не позивалася до клієнта з такого приводу. І, звісно, геть не тому, що клієнти там не били посуд. Ресторану дешевше за свій рахунок відкупити розбитий келих чи тарілку, ніж оплачувати послуги юриста та судовий збір. Окрім того, розголос, який потенційно отримає ця справа, може завдати компанії серйозних репутаційних втрат.
7) Офіціант тисне на жалість. Мовляв, інакше суму збитків вирахують з його зарплати. Як діяти?
Вас це не повинно хвилювати. Офіціант сам погодився на такі умови праці. Це його проблема і проблема власника. Але в жодному випадку не ваша.
8) Як це питання вирішують за кордоном ?
У США та ЄС, зазвичай, дискусійних ситуацій взагалі не виникає. Клієнт там завжди має рацію (якщо, звісно, він навмисне не влаштував справжнього погрому). Тож західні компанії найчастіше заздалегдь закладають у бюджет видатки на закупівлю нового посуду.
Понад те, якщо під гостем закладу зламається стілець або тарілка матиме тріщину, клієнт може розраховувати на моральну компенсацію — безкоштовний коктейль чи страву.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини