Небо осені жде, вже отави покошені,
Їй пора вже прийти та чомусь припізнилася.
Ти прости, що приходжу до тебе непрошений,
Чує серце моє наші долі зріднилися.
Приспів:
Сонце ласкаве землю голубить,
Весну кохання до нас прислало,
Більше між нами розлук не буде,
Я хочу, мила, щоб ти це знала.
Більше між нами розлук не буде,
Я хочу, мила, щоб ти це знала.
Скільки літ я шукав, і нарешті зустрілася,
Вся чарівна така, мов народжена веснами.
А любов в моїм серці рікою розлилася,
Вічно житиму я цими днями чудесними.
Приспів.
Якщо буде весна знов багатою зливами,
Знай, пшениця в полях золота заколоситься.
Ти повір наші дні будуть завжди щасливими,
Чує серце моє, бо до тебе знов проситься.
Приспів. | (4)
Джерело: Інформер
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
