Галина Терещук для Радіо Свобода
Львів, як і Верона, має право стати містом закоханих, бо має не одну, а чотири ексклюзивні історії кохання.
У ХVI – ХVII столітті Львів мав славу міста, де через кохання до прекрасних городянок чоловіки втрачали голову.
У першій половині ХVI століття вдівець – вірменин Івашко Тихневич закохався у свою служницю вродливу Софію Ґурську, польку-католичку. У них народився син. Софія по-материнськи опікувалась сином Івашка від першого шлюбу. У той час міська влада переслідувала вірмен за їхню могутність і багатство (вірмени збагачували місто і водночас свій добробут). Магістрат Львова звинуватив закоханих у любовному зв’язку, бо вони належали до різних релігійних конфесій. Львів став першим містом у світі, в якому міський суд у 1518 році вирішив закоханих привселюдно спалити.
Автор книжок «Кохання і смерть» та «Три легенди про кохання» Ілько Лемко каже, що польський король засудив вчинок львівського бургомістра, суддів і райців.
«Які ж ці львів’яни дикуни, думав король Сигізмунд, дізнавшись про спалення невинних людей за те, що вони були пристрасні коханці. Близькість міста до Орди, Дикого поля, Московії робить їх такими немилосердними. Кожному вірменину за наказом короля сплатили 24 червоних золотих, але вірмени повернули ці гроші райцям», – розповів львовознавець.
«Війна за наречену»
Незвичайна та цікава історія нещасливої любові княгині Гальшки. У1559 році у Львові спалахнула війна через найвродливішу в усій Речі Посполитій і багату спадкоємицю острозьку княжну Гальшку. На тиждень життя у місті завмерло. Гальшка з мамою княгинею Беатою Костелецькою переховувались у домі, який примикав до Домініканського монастиря.
Княжна втекла від нелюбого чоловіка, але він таки вивіз її зі Львова. Чотирнадцять років Гальшка провела у замку, здобувши ім’я Чорної Княгині.
Після смерті чоловіка вона повернулась у рідний Острог, де заснувала академію. В Острозі княжну Гальшку називають ангелом міста і розповідають легенду, що душа вродливої жінки з’являється в образі птаха.
Львівські історії про кохання ще не зацікавили митців
Історія львівських Ромео і Джульєтти трапилась у 1594 році. Заможний і вродливий італійський купець Паоло Мікеліні закохався в українку Пелагію. Справа йшла до весілля, але раптово у Львові спалахнула чума. Пелагія захворіла. Наречений не покидав її ані на мить. Невдовзі і він захворів… На могилах закоханих у Львові встановили надгробні камені зі словами: «Що любов з’єднає – і смерть не здолає».
Захоплива і романтична четверта історія кохання польського короля Владислава IV і Ядвішки Лушковської, з родини збіднілого львівського купця. Це трапилось у ХVII столітті. Навіть польська шляхта не могла завадити цьому коханню.
Ілько Лемко дивується, що феноменальні історії кохання у Львові досі не зацікавили сценаристів та режисерів. І це при тім, що збереглись будинки і місця закоханих.
«Таких цікавих історій не має жодне інше місто. Львів може претендувати на місто закоханих, такий бренд потрібно розвивати і зініціювати медовий місяць у Львові, спорудити пам’ятник Пелагії, бо місто на це заслуговує. Я описав багато місць, де бували закохані, – каже Ілько Лемко. – Пелагія і Мікеліні поховані у Львові, і місце їхнього поховання можна з точністю встановити; відома адреса, де мешкала Ядвішка Лушковська – це площа Ринок, 30; знаємо, де переховувалась Гальшка – Домініканський монастир. Тобто є конкретні місця, пов’язані з цими історіями».
З кожним століттям кохання у Львові втрачало свою романтичність і набувало усе більше практичних рис.
Copyright © 2015 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини