На великі зміни необов’язково чекати роками. Стара сільська школа у селищі Петриківка на Дніпропетровщині за кілька місяців змогла перетворитись у сучасний освітній простір.
Повідомляє Українська правда
Тут вчителі забувають, як користуватись крейдою, учні охочіше виходять до дошки, сценарії свят більше не пахнуть нафталіном, а штор і вазонків на вікнах взагалі немає.
 |
| Коли Валентина сама вчилася в цій школі, “Європи” тут не було |
СТІНИ ШКОЛИ БУЛИ ОБЛУПЛЕНІ, А АСФАЛЬТ ПОРЕПАНИЙ
“Зараз ми на території села”, – говорить заступниця директора Петриківської опорної школи Валентина Зубко. Переступає ворота школи і додає: “А це вже Європа!”.
Коли Валентина сама вчилася в цій школі, “Європи” тут не було:
– Росли чорнобривці, асфальт був порепаний, а стіни школи облуплені. Їй уже двісті років, у 1977 році тут зробили ремонт та добудову. Школа така стара, що місцямиможна було побачити навіть лозове перекриття.
Тепер “стару” будівлю не впізнати. 1 вересня 2017 року майже 600 школярівпішли до повністю відремонтованої школи. Капітальний ремонт встиглизробити за чотири місяці.
 |
| 1 вересня 2017 року майже 600 школярів пішли до повністю відремонтованої школи |
– 25 травня минулого року нам сказали, щоб жодної дитини і вчителя у школі не було. Наступного дня сюди заїхали машини, зайшли робочі і все розгромили, –пригадує Зубко.
Ви не уявляєте, яка школа була: всюди стенди, таблиці, портери… І викинути шкода, але треба було того всього позбутися.
Педагоги поспіхом винесли зі школи усе, що встигли: гори папок, документів, журналів.
 |
| Педагоги поспіхом винесли зі школи усе, що встигли: гори папок, документів, журналів |
– Будівельники не залишили нічого живого, майже все робили заново, утеплили стіни, поставили нові вікна, провели електрику. Усе робили з нуля, – додає заступниця директора.
Як тільки почали ремонт, вчителів не пускали до школи допомагати. Тому педагоги вирішили прикрасити подвір’я.
 |
| У нас чесалися руки щось зробити, вирішили розмалювати паркан |
– У нас чесалися руки щось зробити, вирішили розмалювати паркан. Впоралися за день: о 9 ранку почали і до обіду вже завершили, – усміхається Валентина.
 |
| Впоралися за день: о 9 ранку почали і до обіду вже завершили |
Усі роботи виконали швидко, і уже наприкінці серпня педагоги повернулись у нові приміщення.
 |
| Сходи у школі. Фото Антона Сененка |
Стоси документів залишились на їхніх горищах.
– Все на комп’ютері і не треба отих пилєзборніків,– пояснює Валентина. – Я за старою звичкою привезла кілька старих сценаріїв. але вони дійсно пахнуть нафталіном.
Усе можна знайти в інтернеті. Діти не хочуть повторювати чужі слова. Цезовсім інше покоління. Те, що нас дивує, їх вже ні.
 |
| Діти не хочуть повторювати чужі слова. Це зовсім інше покоління |
ЗМІНИ НЕ ЛИШЕ ЗЗОВНІ, АЛЕ Й “ВСЕРЕДИНІ”
Нова школа – нові правила, кажуть вчителі.
На підвіконнях немає місця вазонкам з квітами, штори на вікнах тежзаборонені.
– Ми не крадемо дитячий простір, – каже Валентина.
 |
| На підвіконнях немає місця вазонкам з квітами, штори на вікнах теж заборонені |
У школі кабінетна система – діти приходять у тематичний клас, обладнанийвідповідно до предмету.
Валентина опускає ролети на вікнах і просить колегу показати, як працює нова мультимедійна дошка. Такі встановили у кожному кабінеті.
 |
| Мультимедійні дошки встановили у кожному кабінеті |
У кожному класі є комп’ютер та програмне забезпечення: якщо математика, то таблиці з тестами, якщо українська мова – вмикають екранізацію творів.
Вчителька географії Вікторія Вадимівна з новим ґаджетом на “ти”.
 |
| Всі швидко навчилися, навіть старші вчителі |
– Крейдою не користуємося уже рік. А це як звичайна дошка, тількимультимедійна.
Всі швидко навчилися, навіть старші вчителі. За 5 днів до першого вересня вони просили допомоги у молодших колег і опанували все дуже швидко. Вчитель повинен бути сучасним.
 |
| Крейдою не користуємося уже рік |
У кабінеті географії – урок у 7 класу. Тут немає жодної мапи, глобус тільки на столі у вчительки. Усі карти – на екрані проектора.
– Якщо потрібно фізичну карту світу, відкриваєте її на екрані. І можемо вільнорухатися по всьому світу, вивчати детально.
З появою нових приладів у класах діти охочіше і краще виконують домашнізавдання. Тепер у нас більше дослідницької та проектної діяльності, дітям цікавіше вийти до дошки і презентувати свій проект, – пояснює педагог.
Наприкінці уроку вчителька дістає з-під столу щось схоже на настільну лампу.
 |
| З появою нових приладів у класах діти охочіше і краще виконують домашні завдання |
– Завгосп колись теж вирішила, що то лампи. Директорка каже: нам не треба ламп, в кабінетах і так світло.
Аж потім ми зрозуміли, що то дуже дорогі документ-камери. Вони виводять на дошку сторінку книжки і вже на дошці можна щось підкреслювати і додавати, – пояснює Валентина.
 |
| Аж потім ми зрозуміли, що то дуже дорогі документ-камери |
 |
| Вони виводять на дошку сторінку книжки і вже на дошці можна щось підкреслювати і додавати |
– Актова зала, бібліотека, кабінети для вчителів, – заступниця директора проходить повз різнокольорові двері на другому поверсі.
Деякі замкнені на ключ, бо занять уже немає, деякі відчинені навстіж.
– У всіх все однаково: мінімум меблів, сірі стіни, стіл і кілька невеликих шаф, вони майже порожні. У кожного комп’ютер. Нічого зайвого.
У школі й є медіатека: у кімнаті стелажі з книгами і кілька комп’ютерів.
 |
| Медіатека |
Алла Вікторівна гордо показує 3D-принтер:
– Можна обрати матеріал будь-якого кольору і зробити ручку, чашку або кришку відмобільного телефону. Просто дізнатися марку телефона, виставити температуру і час приготування.
ШКОЛА ДЛЯ ВСІХ
Алла Вікторівна господарює у кабінеті для інклюзивного навчання. У школі вона опікується п’ятьма дітьми з інвалідністю:
– Це кабінет з підсиленим підвіконням, де діти можуть слухати музику, читати книжки. На підвіконнях лежать зелені м’які подушки, навколо багато книжок, олівців, фарб, настільних ігор та іграшок із дерева.
 |
| У школі зараз навчаються 5 дітей з інвалідністю |
У кабінеті, окрім інших, є низенька парта.
– Це парта Мілени, така ж є і в їдальні. Щоб дівчинці зручно було під’їжджати на візку, –розповідає Алла. – У Мілени ДЦП, але увага, уява, пам’ять, інтелект у нормі. Вона наполеглива та завзята, навчається за загальною програмою. Вона має ціль, це головне.
Після ремонту школа може вчити дітей з інвалідністю. Бо ще рік тому вчителі ходили до них додому.
 |
| Після ремонту школа може вчити дітей з інвалідністю. Бо ще рік тому вчителі ходили до них додому |
ПЕРЕТВОРЕННЯ ТРИВАЮТЬ
Перетворення у школі ще тривають. Рік тому на спортивному майданчику на вулиці зробили тренажери та баскетбольну площадку.
 |
| Рік тому на спортивному майданчику на вулиці зробили тренажери та баскетбольну площадку |
Спортмайданчик, початкову школу та майстерню ремонтують.
 |
| Спортмайданчик, початкову школу та майстерню ремонтують |
У майстерні діти вивчають всесвітньо відомий петриківський розпис, який походить саме з Петриківки. З 2013 року він входить у спадщину ЮНЕСКО.
– Петриківські діти вчаться малювати цибулинки, калинки та майструвати кісточки “кошачки” ще з дитячого садочка, – усміхається Валентина. – У нас тут всі коти обстрижені.
Вчитель трудового навчання Іван Васильович розробив програму, за якою петриківку вивчає уся Україна, хвалиться заступниця директора.
НЕ БЕЗ ПОМИЛОК
– Як тільки зробили школу, то приїздили до нас з інших шкіл дивитися, як має бути”,– розказує Зубко. – Нам і самим подобається, але всюди є недоліки.
 |
| Школа і самим педагогам подобається, але бачать в ній і недоліки |
Відкрили інклюзивний клас, а вбиральні не відповідають вимогам. Треба, щоб дитина на візку могла об’їхати навколо унітазу і щоб було ще місце. У нас скільки місця немає.
Немає ліфта для дітей з інвалідністю, а приміщення двоповерхове.
Цієї весни почався капітальний ремонт у початковій школі. Кажуть, що там усі ці недоліки врахували та обіцяють виправити”.
 |
| Цієї весни почався капітальний ремонт у початковій школі. Кажуть, що там усі ці недоліки врахували та обіцяють виправити |
Територія школи – це чотири гектари з їдальнею, двоповерховим навчальним корпусом, велопарковкою і – невдовзі – спортмайданчиком.
 |
| Територія школи – це чотири гектари |
У планах – насаджати квітів та дерев.
Валентина не втомлюється називати цю місцину Європою, куди 1 вересня знову прийдуть учні.
 |
| 1 вересня сюди знову повернуться учні |
Фото: Українська правда
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини