На цих виборах багато речей ми побачили вперше: дебати на стадіоні, аналізи кандидатів. Такі події не притаманні класичній політичній кампанії.
Про це в інтерв’ю журналу “Країна”говорить політолог Михайло Басараб.
“Атмосфера абсурду врешті-решт і призвела до абсурдного голосування за Володимира Зеленського як за антисистемного популіста. Цьому передувала попередня бездіяльність української влади. Я не вважаю перемогу Зеленського сенсацією. Щось таке мало трапитись. Передумову для хаосу в суспільній свідомості створила неконтрольована пропаганда проросійських медіа на нашій території. Вони ще від Революції Гідності формували абсурдну, викривлену реальність. Порошенко за цим спокійно спостерігав за діяльністю цих телеканалів Медведчука”, – пояснює експерт.
На його думку, початок війни дав можливість українській владі назвати все своїми іменами.
“Налаштувати суспільство на адекватну реакцію на військову агресію Росії, необхідно було швидко і системно засудити колишній режим Януковича. Прокремлівські ж медіа почали потихеньку формувати сіру реальність, ставити під сумнів цінності й беззаперечні істини. В ефірах цих каналів обговорювали українських добровольців – герої це чи негідники. Ставилась під сумнів збройна агресія Росії, необхідність енергетичної незалежності України, декомунізація і суд над Януковичем. Ретранслювали це сумнівними “експертами”, устами політиків з команди Януковича, які не приховували своїх проросійських поглядів.
Умовний читач газети “Вєсті” прийшов до висновку, що не все так однозначно. Війна ніби й не війна. Йому кажуть, що сьогоднішні правителі ще гірші за Януковича. Простого українця змусили сумніватися, що є головними екзистенційними викликами для нього і держави: перемога над агресором чи повний холодильник? Саме в таких умовах стала можливою поява популістів, які не мають меж у своїй риториці й обіцянках. Саакашвілі, Рабинович, Савченко генерували абсурдну політичну дискусію, творили таке ж спотворене уявлення про реальність. Врешті-решт, масова свідомість українців виснажувалась. На це все накладались корупційні скандали. У підсумку це зумовило запит на абсурдного політичного персонажа, антиполітика. Під час дебатів Зеленський сказав важливу річ, з якою я погоджуюсь: “Петро Олексійовичу, я не ваш опонент, я ваш вирок”, – вважає Михайло Басараб.
Він наголошує, що голосування за Зеленського було голосуванням не за нього, а проти Порошенка.
“Це була дивна відповідь на дивну атмосферу в країні. Заради правди треба сказати, що голосування за Порошенка стало вибором проти Зеленського. За чинного Президента голосували люди, які зрозуміли, що нашу країну завантажили в абсурдну реальність. Ці виборці знайшли у собі сили осмислити все, що відбувається із масовою свідомістю. У цих людей спрацювали правильні інстинкти, вони розуміють, що держава перебуває під серйозною загрозою. Голосування за Порошенка стало демонстрацією адекватного уявлення про реальність. Він міг сильно не подобатися, але іншої опції для таких виборців у другому турі не було”, – додає політолог.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
