Рік тому, у жовтні 2017 року, 9-річному Назару Гнатику з Жидачівського району Львівщини, в якого злоякісна пухлина зруйнувала велику частину стегнової кістки, вперше в Україні зробили унікальну операцію: заново сформували ногу з його власних кісток. Нині хлопчик вже може самостійно ходити.
ZAXID.NET через рік після унікальної операції зустрівся з маленьким пацієнтом у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі.
«Ох тепер я вже набігаюся»
– Назара знайдете у 10 палаті, – сказав мені дитячий ортопед-травматолог вищої категорії Олександр Щуровський і пішов у своїх справах.
У хірургічному відділенні Центру намагаюся швидко зорієнтуватися, де яка палата, щоб зайвий раз не потрапляти на очі медперсоналу. У час, коли надворі все більше поширюються різні віруси, відвідувачам тут не дуже раді.
А ось і 10 палата. Кидаю погляд на діток, що тут лежать, але Назара не бачу. Мабуть, мені у сусідню палату, думаю про себе і йду до дверей, але на порозі зустрічаюся з Назаровою мамою, Наталею.
– Ні, ми тут, а ось і Назар, – посміхаючись, каже мама.
Я не впізнала Назара. Рік тому я зустрічалася з ним наступного дня після складної операції. Важка хвороба, хіміотерапія, дуже травматична операція вимучили хлопчика. Він видався мені значно меншим свого віку, худенький, змарнілий, блідий і в очах його було стільки болю і страху. Тоді йому важко було спілкуватися.
А тепер на ліжку сидів і захоплено грав якусь гру у телефоні зовсім інший рожевощокий хлопчик. Назар змужнів, підріс, поправився, як каже мама, на 8 кг. У нього виросло густе, просто шикарне волосся. А головне – хлопчик посміхається, з радістю розповідає про мрії, плани.
– Чого найбільше хочу? Бігати, стрибати, дурачитися з братами. Ох, тепер я вже набігаюся, – впевнено каже хлопчик.
Рік тому у хлопчика діагностували саркому, яка була нечутливою до хіміотерапії і швидко прогресувала. Вона зруйнувала дитині доволі велику частину стегнової кістки. Щоб врятувати пацієнта, у таких випадках, як правило, роблять ампутацію. Але львівські хірурги-ортопеди вперше в Україні вирішили зробити унікальну операцію, яка врятує хлопчику і життя, і ногу.
Найсучасніший протез не можна порівняти з можливістю ходити своїми ногами
На одній із конференцій в Іспанії, на якій були львівські ортопеди-травматологи, колеги розповіли про нову методику оперативних втручань у таких випадках, як у Назара. Її результат перевершує очікування. Тож таку методику використали і львівські хірурги.
– Найсучасніший, найлегший, найдорожчий протез не можна порівняти з можливістю ходити своїми ногами. А хлопчику лише 9 років, у нього все життя попереду, тому ми повинні дати йому такий шанс. Після операції не варто чекати швидкого результату, але думаю, що за який час Назар прийде до нас на контрольний огляд сам, без милиць і допомоги мами, – сказав рік тому Олександр Щуровський.
І чому суть операції? Хлопчику видаляють частину зруйнованої пухлиною стегнової кістки. Зі здорової ноги забирають малогомілкову кістку разом з судиною і з’єднують її з верхньою і нижньою частинами стегнової кістки, що залишилася. Судину малогомілкової кістки зшивають з судинами стегна, щоб ця кістка могла живитися. Оскільки малогомілкова кістка доволі тонка, то щоб збільшити стійкість, опірність ноги, видалену частину кістки не викидають, а піддають термічній обробці і використовують її як каркас. Тобто, усередині є малогомілкова кістка, вона основна, а стара, відповідно очищена, йде ззовні. З часом ця кістка перебудовується і формується нормальна міцна кістка.
До складу операційної бригади увійшли ортопеди-травматологи Олександр Щуровський, Богдан Романищин, Ігор Киричук і анестезіолог Роман Собко. Це була надскладна операція, яка окрім вміння, вимагала точності, делікатності. Вона тривала 11 годин, але хірургам вдалося чітко здійснити свій задум. Аби кістки не змістилися, коли хлопчик буде ходити, їх зафіксували спеціальним апаратом.
З тим апаратом Назар ходив рік. У вересні навіть ходив з ним до школи, хоч більше вчиться вдома – вчителі приходять до нього. І ось 12 листопада рентген показав, що апарат, який фіксував кістку, більше хлопчику не потрібний: малогомілкова кістка і стара, що слугувала каркасом, зрослися, сформувалася стійка міцна кістка. Тож хлопчику зняли цей апарат і тепер він зможе вільно самостійно ходити.
– Навантаження на ногу треба давати поступово. Інколи пацієнти, які довго не ходили, намагаються відразу надолужити втрачене і виникає перелом. Тому до нормальної ходьби треба повертатися поволі, – каже Олександр Щуровський.
У мами Нараза Наталі очі світяться від щастя. Можна лише уявити, що їй і її сім’ї довелося пережити. Тепер все позаду (постукайте по дереву): кістка зрослася. Аналізи показали, що важка недуга зникла.
– Дякувати Богу, ми 8 місяців прожили вдома, за межами лікарні. Ви не уявляєте, яка це радість. Тепер удома Назара треба ще більше пильнувати, щоб не хотів зробити все і відразу. Хоч після перенесеного він дуже береже ногу, – каже мама Наталя.
Назарові дуже вже хотілося встати і пройтися палатою без фіксуючого апарата, але Олександр Щуровський попросив почекати, поки він повернеться з операційної і зробити це при ньому. А прохання лікаря для хлопчика – закон.
Нараз був перший, кому львівські ортопеди-травматологи зробили таку операцію. Після нього таку ж операцію зробили і 14-річній дівчинці, в якої саркома зруйнувала плечову кістку правої руки. На місце ушкодженої кістки також поставили малогомілкову, яку взяли з ноги дівчинки. Наступного тижня за такою ж методикою прооперують і юнака, в якого такі ж проблеми, які були в Назара.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини