У далекому 1897 році у Львові було знято перший фільм — «У львівській кав’ярні» (W kawiarni lwowskej). З цього часу місто стало справжнім знімальним майданчиком і справжнім героєм багатьох кінематографічних шедеврів.
Ми спробували скласти рейтинг найвідоміших фільмів із тих сотень картин, що їх повністю або частково знімали у Львові.
Як же було шкода, що до ТОП-10 не можуть потрапити оскароносний «Список Шиндлера» Спілберга та знаменитий «Вогнем і мечем» Гофмана. В обох випадках режисери мали намір знімати свої стрічки у Львові, однак не отримали згоди місцевої влади.
Утім, і без цих шедеврів «фільмотека» міста Лева багата на відомі фільми.
Пропонуємо ТОП-10 в хронологічному порядку
1. «Буде краще»
1936-го року Варшавське кінематографічне бюро «Фенікс» зняло у Львові музичний фільм «Буде краще» (Bкdzie lepiej). Саме у цій стрічці на великому екрані вперше з’явилися культові персонажі міжвоєнного Львова — веселі батяри Щепко (Казимир Ян Вайда) і Тонько (Генрик Фоґельфанґер).
2. «Іванна»
1959 року режисер кіностудії ім. Довженка Віктор Івченко зняв у Львові фільм «Іванна», спрямований проти Греко-католицької церкви та Митрополита Андрея. Сьогодні цю талановиту агітку дивитися гидко. Однак свого часу «Іванна» був одним із лідерів радянського прокату.
Довкола фільму багато міфів. Запевняють, що на початку 60-х років минулого століття Папа Римський Іван XXIII наклав на фільм анафему. Достеменного підтвердження цього ми не знайшли. Однак беззаперечною правдою є те, що над учасниками фільму висіло якесь прокляття.
Через кілька місяців після прем’єри під час чергових зйомок, вже будучи вагітною, у полум’ї згоріла виконавиця головної ролі Інна Бурдученко. У фільмі «Іванна» її героїня зрікається Бога і зриває з себе хрестик.
Під тролейбусом загинув син художника-постановника Юзефова. За загадкових обставин померла дружина оператора комбінованих зйомок Ілюшина. Раптово від невідомої хвороби відійшла донька автора сценарію Бєляєва. У режисера трапився інфаркт. Загалом за короткий проміжок часу відійшло семеро осіб, безпосередньо чи опосередковано причетних до проклятого фільму.
3. «Майор Вихор»
Трисерійна стрічка, знята 1967 року Євгеном Ташковим, присвячена подвигу українського-радянського розвідника Євгена Березняка. Завдяки йому було врятовано від запланованого гітлерівцями знищення Краків.
Сценарій до фільму написав знаменитий Юліан Семенов. У головній ролі знявся Вадим Бероєв, батько популярного нині російського актора Єгора Бероєва. Цікаво, що Бероєв-старший — уродженець Львова, де відбувалася значна частина зйомок.
4. «Щит і меч»
Ще один культовий фільм про радянського розвідника було знято кіностудією «Мосфільм» у 1968 році. У дебютний рік фільм переглянуло 68 мільйонів глядачів.
Окрім захопливого сюжету, популярності фільму посприяла й гра цілої плеяди тодішніх зірок екрана: Станіслава Любшина, Олега Янковського, Володимира Басова, Алли Демідової, Юозаса Будрайтіса та інших.
Цікаво, що саме у Львові вже досвідчений на той час Басов познайомився з молодим Янковським. Зі спогадів В. Басова: «У Львові, в готельному кафе, я звернув увагу на юнака. Він сидів за столиком. Сказав асистенту: ось цей би чудово підійшов на роль Генріха. Але ж він, напевно, не актор. Виявилося, актор із Саратова, у Львові на гастролях».
Так завдяки Львову легендарний Олег Янковський потрапив на свою першу культову роль у кіно.
5. «Салют, Маріє!»
Призабута сьогодні драма, знята 1970-го року Йосифом Хейфіцем на «Ленфільмі», заслуговує на увагу насамперед через блискучу гру молодої Ади Роговцевої. За роль Марії вона отримала приз як найкраща кіноакторка на Московському міжнародному фестивалі та стала акторкою року в СРСР за версією журналу «Советский экран».
Можна з упевненістю сказати, що Львів, в якому того разу знімали Іспанію, став відправною точкою до великої кінематографічної слави Ади Роговцевої.
6. «Старики-розбійники»
Одну з найулюбленіших комедій радянських людей режисер Ельдар Рязанов і кіностудія «Мосфільм» зняли у 1971 році. Фільм, у якому знімалися Юрій Нікулін, Євген Євстигнєєв і… Львів, був приречений на успіх.
Особливо прискіпливі львів’яни, щоправда, трохи обурювалися: як то так, що за фільмом картинна галерея розміщена не на вулиці Стефаника, де їй належиться бути, а в Ратуші.
7. Д’Артаньян і три мушкетери
Легендарний мюзикл Георгія Юнгвальда-Хількевича за легендарним романом Александра Дюма було знято 1978 року.
Львів’яни досі переконані, що Львів у ролі Парижа виявився навіть кращим за оригінал.
8. «Чарівний голос Джельсоміно»
Одну з улюблених кіноказок дітей початку 80-х років минулого століття знімали у Львові й Одесі. Режисер фільму — Тамара Лісіціан. Вона ж писала і сценарій за відомою повістю Джанні Родарі «Джельсоміно в Країні брехунів».
У стрічці легко впізнавані площа Ринок, каплиця Боїмів, Аптека-музей та інші архітектурні перлини міста Лева.
Шкода, що недавно у ДТП трагічно загинув 49-річний актор Сергій Крупеников, який, будучи ще підлітком, виконав роль Джельсоміно.
9. «Рецепт її молодості»
Екранізація Євгеном Гінзбургом фантастичної повісті Карела Чапека «Засіб Макропулоса» вийшла на екрани 10 жовтня 1983 року.
Хоча критики невисоко оцінили фільм, його все ж таки варто переглядати через блискучий акторський ансамбль. Людмила Гурченко та Олександр Абдулов. Олег Борисов та Армен Джигарханян. Анатолій Ромашин ті Сергій Шакуров. Вони органічно вписали своїх героїв в атмосферу давнього Львова.
10. «Як гартувалася сталь»
Гадаємо, мало хто бачив цей фільм. І, певно, ще менше людей розуміють, чому 20-серійну картину за мотивами відомого роману Миколи Островського китайці надумали знімати саме у Львові. Видно, так їм порадили партнери з кіностудії ім. Довженка.
Хай там як, але знятий частково у Львові в 1999 році серіал вже у 2000-му був визнаний найкращим китайським фільмом.
Тепер уявіть на хвильку, скільки глядачів побачило цю картину. Враховуючи ідеологічну спрямованість та населення Китаю.
Джерело: Ратуша
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини