10 українських слів, які збагатять вашу мову

2930

21 серпня 1627 року вийшов у світ Лексикон славеноросскій і імен толкованіє Памви Беринди.

Словник був надрукований на кошти автора в Києво-Печерській лаврі та став наслідком майже тридцятирічної праці.

Факти ICTV пропонують згадати особливі українські слова, якими багата наша мова.

Яскраві лексеми поповнять словниковий запас та з легкістю замінять набридливий суржик.

Кебета – здібність, уміння, хист; розум.

“Чи так, батьку отамане? Чи правду співаю? Ех, якби то!.. Та що й казать? Кебети не маю!” (Тарас Шевченко).

Нестелепа – неповоротка, незграбна людина.

“Знав би той нестелепа, як стріляю. Поцілив би йому крізь вічко його кольчуги прямо в пупа! Ги-ги!” (Павло Загребельний).

Тужавий – щільний, тугий, не м’який.

“Іде неквапом, упевнений, що його ждуть, сповнений пихи й нахабства, ліниво переставляє чоботи, вминає тужавий сніг: ри-и-ип! ри-и-ип!” (Павло Загребельний).

Абищиця – річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця.

“Це така абищиця, що не варт і казати…” (Словник Грінченка).

Чвиря – негода, сльота.

“А зима зовсім згнила, і шкульгає Різдво в мряку чвирі…” (Микола Хвильовий).

Примилятися  – поведінкою, розмовою, манерами намагатися подобатися кому-небудь, зваблювати когось; словами, вчинками піддобрюватися до кого-небудь з певною метою; підлещуватися.

“Він крутився поміж своїми людьми, усміхався та примилявся до їх та нишком іноді казав кому щось…” (Б. Грінченко).

Мріти –  ледве виднітися, бовваніти; ледве світитися; мерехтіти; світати.

“На могилі кобзар сидить

Та на кобзі грає.

Кругом його степ, як море

Широке, синіє.

За могилою могила,

А там — тілько мріє” (Тарас Шевченко).

Сопух – сморід.

“Ця духота й цей сопух запаморочували доразу кожного свіжого, що входив до хати…” (Лесь Мартович).

Розбруньковуватися – розтулятися, розкриватися (про бруньки, квіти, листя).

“Чудесний весняний день… Сонце… Ось-ось розбрунькнуться каштани… ” (Остап Вишня).

Легіт – легкий приємний вітерець.

“Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки…” (Михайло Коцюбинський).

Фото: ICTV

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини