Львів – 80-річний львів’янин Юрій Краєвський четвертий рік поспіль дивує сусідів своєю творчістю і непосидючістю. Літній чоловік розмалював частину фасаду багатоповерхівки і облагородив прибудинкову територію, створивши там атмосферу древнього Львова. А ще зумів навчити людей шанувати чужу працю.
Розповідає Радіо Свобода
Ще кілька років тому прибудинкова територія відлякувала своєю непривабливістю і нею ніхто особливо не переймався – сміття, обписані лайливими словами стіни. Люди швиденько проходили повз. Нині, навпаки, сповільнюють хід, щоб роздивитись на оборонні фортеці, Глинянську браму, церкви, вітряк, розпізнати, яку саме історичну споруду відтворив їхній 80-річний сусід Юрій Краєвський, якого мило кличуть «наш дідусь» і, навіть, називають «королем Левандівського стріт арту».
Стіни і всі зроблені пенсіонером вироби розмальовані у різних кольорах, найбільше зеленого, синього, білого, чорного. Матеріали, з яких створив церкви, фортеці, познаходив у себе, а також на смітниках. Дошки, пластикові і дерев’яні ящики, залишки кераміки, бляха, розмалював художник-самоук цеглу і каміння. За освітою Юрій Краєвський механік з обробки деревини, працював на меблевому виробництві.
«Де щось бачу цікаве на смітнику, що можу використати у роботі, то несу сюди. А ідеями мене надихає Львів. Страшенно люблю історію, цікавлюсь історією будівництва, зародженням Львова. Якби стіни у Львові вміли говорити, ми б таке почули. Я ходжу містом, роздивляюсь архітектуру, запам’ятовую і фотографую. Потім все це відтворюю на стінах і прибудинковій території. Назвав, як і район, де проживаю, «Левандівський дворик», в якому причаївся древній Львів. Я із задоволенням роблю, а ще більше радий, що подобається людям», – розповідає Юрій Краєвський.
Щодня у світі власного дворика
А все розпочалось у 2014 році, коли літній чоловік замінив вікно у помешканні і вирішив зовні розмалювати довкола стіну, «для краси». Захоплення його не покидає четвертий рік поспіль. Щодня пенсіонер виходить на вулицю і творить кольоровий світ для себе і сусідів. Не нарікає на комунальні служби, а старається змінити місце, де проживає. У перший рік доводилось прибирати сміття чи лагодити зламані речі, але тепер люди навчились шанувати те, що робить їхній сусід. Фарби чоловік спершу купував сам, зараз трішки допомагають і сусіди, які просять розмалювати стіни і довкола їхнього під’їзду.
«І фарби купує за свої гроші і чудесно малює. Раніше тут було брудно, сміття. Пан Юрій малює, а квіточки саджу я. Люди стали дбайливіше ставитись до чужої праці», – двірник Марія Куриляк.
Планів на літо у львівського пенсіонера чимало: продовжить розмальовувати стіни на будинку і облагороджуватиме територію фортифікаційними спорудами. Сподівається, що до нього приєднаються і сусіди, а також допоможуть із фарбами.
«Планую малювати далі будинок. Підходив до мене молодий чоловік і просив, щоб намалював на його будинку щось. Казав, що «ми заплатимо», а хіба все діло в оплаті. Головне – бажання, роблю для того, щоб подобалось людям, а особливо дітям, щоб дідову традицію продовжували і знали, що все залежить від людини, як їй живеться. Треба людей зацікавити, щоб і їм хотілось змінити своє подвір’я, зробити кращим наше місто», – зауважив львівський художник-самоук.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
