Станом на 24 квітня 2025 року, 1156-й день повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, фронт залишається надзвичайно активним. Російські війська здійснюють безперервні спроби прориву на кількох напрямках, активно застосовуючи авіацію, дрони-камікадзе та артилерію. Водночас Збройні сили України демонструють стійкість, утримуючи оборону та знищуючи сили й техніку противника. Українські війська ведуть точкові удари по командних пунктах і складах ворога. В міжнародному просторі продовжується консолідація підтримки України — ухвалюються нові пакети допомоги, розширюється політична координація союзників.
Військова ситуація на фронтах
За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом доби з 12:00 23 квітня до 12:00 24 квітня 2025 року відбулося 168 бойових зіткнень. Російські війська зосередили основні зусилля на Покровському, Торецькому, Лиманському та Курському напрямках, активно застосовуючи авіацію, дрони-камікадзе, артилерію та реактивні системи залпового вогню.
Протягом доби ворог здійснив один ракетний удар, 111 авіаударів із застосуванням чотирьох ракет та 228 керованих авіаційних бомб (КАБ), провів 6 289 обстрілів, у тому числі 175 — з реактивних систем залпового вогню, та використав 2 961 дрон-камікадзе.
- Харківський напрямок: 4 атаки ворога в районах Вовчанська та Вовчанських Хуторів.
- Куп’янський напрямок: 1 атака біля Загризового, відбита українськими силами.
- Лиманський напрямок: 20 атак поблизу Нового, Греківки, Надії та Рідкодуба.
- Сіверський напрямок: 12 штурмів у районах Білогорівки й Верхньокам’янського.
- Краматорський напрямок: 1 бойове зіткнення в районі Кліщіївки.
- Торецький напрямок: 25 атак у районах Дачного, Кримського, Торецька та Леонідівки.
- Покровський напрямок: 56 атак біля Калинового, Зеленого Поля, Новоторецького, Єлизаветівки, Лисівки, Відродження, Звірового, Успенівки, Надіївки, Котлярівки та Андріївки.
- Новопавлівський напрямок: 15 атак поблизу Костянтинополя, Розливу, Скудного, Рівнополя та Новодарівки.
- Оріхівський напрямок: 3 атаки в районах Степового, Щербаків і Лобкового.
- Придніпровський напрямок: 1 безуспішна спроба ворога просунутися.
- Гуляйпільський напрямок: бойових зіткнень не зафіксовано.
- Курський напрямок: ворог завдав 20 авіаударів (41 КАБ), здійснив 423 обстріли, зокрема 19 — з РСЗВ; українські сили відбили 26 штурмів.
Сили оборони України продовжують зберігати ініціативу в обороні, знищуючи сили й техніку противника на всіх напрямках.
Українські сили продовжують ефективно стримувати наступальні дії ворога на всіх напрямках. Попри інтенсивне застосування російською армією авіації, керованих авіабомб, дронів-камікадзе та артилерії, ЗСУ утримують позиції, наносячи противнику значні втрати. Найбільш напруженою залишається ситуація на сході та південному сході, де агресор намагається вийти на тактичні рубежі, однак натрапляє на щільну оборону та вогневе ураження.
Втрати російських сил
За офіційними даними Генерального штабу ЗСУ станом на ранок 24 квітня 2025 року, втрати противника за добу склали:
- особового складу — 1 060 осіб;
- танків — 3 одиниці;
- бойових броньованих машин — 5;
- артилерійських систем — 49;
- реактивних систем залпового вогню — 1;
- засобів ППО — без змін;
- БПЛА оперативно-тактичного рівня — 134;
- літаків — без змін;
- гелікоптерів — без змін;
- крилатих ракет — без змін;
- автомобільної техніки та автоцистерн — 134;
- спеціальної техніки — без змін.
Загальні втрати противника з 24 лютого 2022 року становлять:
- близько 945 330 військових,
- 10 694 танки,
- 22 312 бойових броньованих машин,
- 26 823 артилерійські системи,
- 1 369 РСЗВ,
- 1 141 засіб ППО,
- 370 літаків,
- 335 гелікоптерів,
- 33 660 БПЛА,
- 3 148 крилатих ракет,
- 28 кораблів/катерів,
- 1 підводний човен,
- 45 755 одиниць автомобільної техніки,
- 3 860 одиниць спеціальної техніки.
Ці втрати свідчать про збереження високого рівня бойової ефективності Сил оборони України та критичне виснаження військових ресурсів РФ.
Досягнення ЗСУ та уражені цілі ворога
Протягом доби з 12:00 23 квітня до 12:00 24 квітня 2025 року Сили оборони України завдали низки успішних ударів по позиціях та інфраструктурі російських окупаційних військ. Зокрема, авіація, ракетні війська та артилерія ЗСУ уразили:
- десять районів зосередження особового складу, озброєння і техніки противника;
- два пункти управління безпілотниками;
- один засіб радіоелектронної боротьби;
- чотири артилерійські системи;
- один інший важливий об’єкт ворога.
Ці удари значно знизили бойову спроможність противника та ускладнили координацію його дій на передовій.
Також протиповітряна оборона України активно знищувала ворожі безпілотники: протягом доби знешкоджено 134 БПЛА оперативно-тактичного рівня.
На Курському напрямку українські спецпризначенці ліквідували 25 найманців, які воювали на боці Росії та мали ознаки належності до збройних формувань Північної Кореї.
Загалом дії Сил оборони України демонструють високу ефективність у застосуванні високоточного озброєння та оперативної розвідки, що дозволяє завдавати ворогу значних втрат і руйнувати його тилові ресурси.
Дипломатичні ініціативи та переговори
24 квітня 2025 року дипломатичні зусилля щодо припинення війни в Україні активізувалися на кількох міжнародних майданчиках. Ключовими подіями стали візит президента України до Південної Африки, переговори з США щодо економічного партнерства та триваючі дискусії навколо умов потенційного мирного врегулювання.
- Президент України Володимир Зеленський прибув до Південної Африки для переговорів з президентом Сирілом Рамафосою. Метою візиту є зміцнення двосторонніх відносин та обговорення мирних ініціатив щодо завершення війни з Росією. Це перший візит Зеленського до Південної Африки як глави держави.
- Міністр фінансів США Скотт Бессент зустрівся з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем та міністром фінансів Сергієм Марченком для обговорення термінового укладення економічного партнерства між США та Україною. США попереджають про можливе припинення посередницьких зусиль без ознак прогресу.
- Президент США Дональд Трамп і Володимир Зеленський мають розбіжності щодо умов потенційного миру, зокрема щодо статусу Криму. Трамп схиляється до заморожування лінії фронту та визнання анексії півострова, що Україна категорично відкидає.
- Унаслідок масштабного ракетного удару РФ по Києву, внаслідок якого загинуло щонайменше 9 осіб і понад 80 дістали поранення, президент Трамп засудив дії Путіна і закликав до негайного врегулювання. Президент Франції Еммануель Макрон і прем’єрка Данії Метте Фредеріксен також висловили підтримку Україні.
Ці події засвідчують складність дипломатичного процесу й підтверджують важливість міжнародної єдності у підтримці суверенітету України.
Міжнародна підтримка України
24 квітня 2025 року міжнародна спільнота продовжила надавати Україні вагому військову, фінансову та інституційну підтримку на тлі триваючої агресії з боку Росії. Ключовими подіями стали нові пакети допомоги, стратегічні угоди та ініціативи, спрямовані на зміцнення обороноздатності та економічної стійкості України.
- Японія надала Україні кредит на $3,3 млрд, забезпечений замороженими російськими активами. Цей кредит є частиною програми G7 “Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine” (ERA), яка передбачає надання Україні $50 млрд для відновлення. Росія засудила цей крок, назвавши його “крадіжкою” і “зрадою”.
- Європейський Союз зміщує акцент з постачання зброї на підтримку оборонної промисловості України. Половина з €2 млрд допомоги, отриманої з заморожених російських активів, буде спрямована на розвиток українського виробництва артилерії.
- Європейська комісія представила план “ReArm Europe” на €800 млрд для посилення оборонного потенціалу Європи. Ініціатива включає €150 млрд у вигляді кредитів і спрямована на мобілізацію приватного капіталу, у тому числі на користь України.
Ці заходи свідчать про стійку міжнародну підтримку України та прагнення партнерів забезпечити її суверенітет і територіальну цілісність у довгостроковій перспективі.
Гуманітарна ситуація в Україні
Протягом доби російські війська здійснили масовані ракетно-дронові атаки на Київ, Харків та інші регіони України, що призвело до значних жертв серед цивільного населення та масштабних руйнувань інфраструктури.
- У Києві внаслідок нічного обстрілу загинуло щонайменше 9 осіб, понад 70 отримали поранення, серед них діти та вагітна жінка. Атака тривала близько 11 годин, спричинивши пожежі в житлових будинках та транспортних засобах. Рятувальні служби проводили пошуково-рятувальні операції у п’яти районах міста. Мер Києва Віталій Кличко оголосив п’ятницю днем жалоби в столиці.
- У Харкові зафіксовано численні удари ракетами та дронами-камікадзе, які вразили житлові та промислові райони, спричинивши поранення серед цивільного населення.
Ці атаки є одними з наймасштабніших за останні місяці та свідчать про продовження агресивної тактики Росії, спрямованої на залякування мирного населення та руйнування критичної інфраструктури України.
Міжнародна спільнота засудила ці дії. Президент США Дональд Трамп назвав атаку на Київ “непотрібною та невчасною”, закликавши до негайного мирного врегулювання. Президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен також висловили підтримку Україні та засудили дії Росії.
Українські лідери наголосили, що справжній мир можливий лише за умови припинення агресії з боку Росії та відновлення територіальної цілісності України.
Внутрішня ситуація в Україні
24 квітня 2025 року внутрішня ситуація в Україні характеризується активними реформами у сфері мобілізації, економічними викликами та змінами в системі охорони здоров’я.
- Мобілізація та законодавчі зміни
Верховна Рада України 16 квітня продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації до 6 серпня 2025 року. Це вже 15-те продовження з початку повномасштабного вторгнення Росії.
З 1 вересня 2025 року в Україні буде впроваджено базову загальновійськову підготовку для громадян віком від 18 до 25 років. Ця підготовка триватиме до п’яти місяців у мирний час і до трьох місяців під час воєнного стану. Після її проходження громадяни будуть ставати на військовий облік у територіальних центрах комплектування.
Також оновлено критерії звільнення від мобілізації. Зокрема, не підлягають призову особи, які мають інвалідність, є єдиними опікунами дітей з інвалідністю або тяжкими захворюваннями, а також ті, хто доглядає за хворими родичами.
- Економічна ситуація
Попри війну, українська економіка демонструє ознаки стабілізації. За даними Національного банку України, ВВП у 2024 році зріс на 3%, а у 2025 році очікується зростання на 3,5%. Однак, рівень бідності залишається високим — 35,8% населення живе за межею бідності.
Промисловість зазнала значних втрат: виробництво знизилося на 37% у 2022 році, а у 2024 році індекс промислової продукції становив лише 70% від рівня 2021 року. Особливо постраждали металургія, хімічна промисловість та машинобудування.
- Охорона здоров’я
Міністерство охорони здоров’я України 16 квітня внесло зміни до складу робочої групи з питань визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Це сприятиме ефективнішому бронюванню працівників медичної сфери.
Крім того, МОЗ продовжує реформування системи охорони здоров’я, зокрема впровадження електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) та розвиток телемедицини, що особливо важливо в умовах війни та обмеженого доступу до медичних послуг у деяких регіонах.
Загалом, внутрішня ситуація в Україні залишається складною, але уряд продовжує впроваджувати реформи та заходи для забезпечення стабільності та підтримки населення в умовах триваючої агресії.
Висновок
Події 24 квітня 2025 року підтверджують, що війна в Україні перебуває на етапі активної динаміки — російські війська інтенсивно атакують, особливо на сході, але зазнають значних втрат. Українські сили продовжують ефективно стримувати наступ, зберігаючи ініціативу на багатьох напрямках. Водночас, міжнародна спільнота демонструє послідовну підтримку Україні: тривають дипломатичні консультації, збільшується обсяг фінансової допомоги та посилюється координація оборонної підтримки.
Усередині країни влада адаптується до викликів тривалої війни через реформу мобілізаційної системи, стабілізацію економіки й модернізацію сфери охорони здоров’я. Водночас російські обстріли цивільної інфраструктури, як-от атака на Київ, наголошують на жорстокості війни та необхідності подальшої міжнародної солідарності з Україною.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
