У Міністерстві оборони України розповіли про те, що відтепер у військових журналістів є своє власне свято, яке вони щорічно можуть відзначати 16 лютого.
Відповідний указ підписав міністр оборони Степан Полторак, передає “Інформ-UA”.
На сайті Міноборони були опубліковані відомості не тільки про те, що в Україні з’явилося нове свято, але також і розказано про важливість професії військового журналіста, представники якої, як і Збройні сили України, стоять на захисті українського простору, але, щоправда, інформаційного.
У повідомленні наголошується, що для територій, де нині панує мирний час, професія військового журналіста стає непомітною і про неї навіть забувають, але Україна, на жаль, знаходиться у стадії збройного конфлікту, коли військовослужбовцям доводиться відстоювати власні території і відбивати їх у сусіда-ворога .
“Тепер більшість прес-офіцерів, військових кореспондентів є публічними і впізнаваними особами, які в значній мірі формують порядок денний у медіа-просторі. Завдяки журналістам, в тому числі і військовим, наші Збройні Сили є лідерами довіри в суспільстві. Це результат праці представників і військових медіа, чий творчий героїзм допоміг створити непорушний оплот між армією і соціумом”, – йдеться на сайті Міноборони.
Відзначається, що військовий журналіст був із самого початку конфлікту на Донбасі поряд із захисниками Батьківщини, ризикуючи своїм життям, допомагаючи цивільним, а також виконуючи важливе призначення: розповідати правду про події, які відбуваються у зоні збройного конфлікту.
“І той, чиєю зброєю є його власний інтелект, креативність, викладена на папері, сторінці газети або сайту, пості у соцмережах, відеосюжеті або радіопрограмі, заслуговує такої ж пошани і почесті, як десантник, танкіст, артилерист або зв’язківець”, – підкреслюється в Міністерстві оборони .
Зазначимо, що 16 лютого 2015 поблизу міста Дебальцеве під час виконання бойового завдання загинув редактор редакції телебачення телерадіостудії Міністерства оборони України «Бриз» капітан 3 рангу Дмитро Лабуткін. Він до останнього подиху продовжував вести зйомку подій, з честю виконавши свій як військовий, так і журналістський обов’язок.