Останні кілька років все більше українців працюють над розвитком бренду своєї країни. Так і креативне агентство Green Penguin спільно з видавництвом #книголав створили ілюстровану книжку-карту “Книга-мандрівка. Україна”, в якій розповіли про найвизначніші місця, найвидатніших особистостей та найважливіші події української історії та сучасності.
CityOboz відібрав для вас 10 найцікавіших вау-фактів “Книги-мандрівки”, які дивують та надихають.
Козацький батько
Завдяки Дмитру Яворницькому, українському науковцю та історику, світова спільнота дізналася про найважливіші повороти в історії запорожців. А найбільшу роль тут зіграла фундаментальна трьохтомна “Історія запорозьких козаків”, яка й досі залишається найповнішим дослідженням життя українських вояків.
Особливо детально Яворницький розповів про політичні та воєнні події, побут та стосунки, про духовний світ та навіть про природні умови тих часів. Окрім цього, дослідник активно проводив археологічні розкопки.
Саме його стараннями створено колекцію із 75 тисяч експонатів, пов’язаних із Запоріжжям і Півднем України, які нині зберігаються в Дніпровському державному історичному музеї.
Без перебільшення можна сказати, що без Дмитра Яворницького колекції б не існувало. Адже він особисто керував Дніпропетровською археологічною експедицією, що мала на меті врятувати від затоплення цінні реліквії запорізького козацтва та інших історичних періодів у час, коли розпочалося будівництво Дніпрогесу. Без участі Яворницького артефакти просто затопило б водою.
Місто двох святих
Усі в світі щиро переконані, що саме французький Париж є найромантичнішим місцем планети. Та в Україні є власна альтернатива Парижу – містечко Самбір у Львівській області. Адже саме тут, в головному храмі міста, церкві Різдва Пресвятої Богородиці, вже 250 років зберігають мощі покровителя кохання святого Валентина.
І це не чергова легенда – автентичність реліквії у 1759 році підтвердив сам Папа Римський. Однак не всі погоджуються з тим, що мощі належать саме покровителю вічного та щирого кохання Валентину. Подейкують, це зовсім інший святий – Валентій, який опікувався не закоханими, а душевнохворими. Отакий-от самбірський парадокс.
Що цікаво, 14 лютого, всесвітній День закоханих, теж часто оскаржують – мовляв, це День душевнохворих. Можливо, саме з містечка Самбір походить цей парадокс?
Україні – Оскар!
Давно вже мрієте про золотий “Оскар” для українських кіномитців? А ми вже давно його маємо! І не один, а цілих чотири. І всі вони належать композитору з полтавським корінням Дмитру Тьомкіну. З дитинства закоханий у музику, майстер фортепіано емігрував у Берлін, давав концерти в Парижі, а згодом потрапив до Сполучених Штатів Америки.
Саме там Дмитру відчинили двері до глянцевого та розкішного світу голлівудської кіномузики. Він писав мюзикли для компанії Метро-Ґолдвін-Меєр та згодом заробив шалену популярність на композиціях для традиційних західних “вестернів”.
А на численні питання про те, як людина слов’янського походження може так вправно оспівувати американський Дикий Захід, Дмитро посилався на українське коріння і говорив: “Бо степ є степ!”
Улюблений пацієнт Зиґмунда Фройда
Так, у психотерапевта зі світовим ім’ям та основоположника психоаналізу Зиґмунда Фройда справді був улюблений пацієнт. А знаєте, хто? Маленький Сергій Панкеєв із Одещини. Він виріс у розкішній родинній садибі, де страждав від маніакальної депресії та жахіть за участю вовків.
Зараз від колись величного палацу залишилися лише занедбані руїни, та ще у минулому столітті весь світ знав про так зване “Лігво вовка”. А все тому, що про свого маленького пацієнта Фройд написав велику працю “З історії одного дитячого неврозу” та, оберігаючи особистість Сергія, називав його Der Wolfsmann або ж “Людина-вовк”.
Легенда Латинської Америки
Ім’я Юрія Кнорозова — історика, етнографа та уродженця Харкова – знають та поважають у країнах Латинської Америки. Все просто – саме він заснував дослідницьку школу майяністики та розшифрував древні ієрогліфи майя, які раніше бачив лише на фото — до етнічних земель племені дослідник дістався вже через багато років після свого відкриття. За такі заслуги в далекому мексиканському місті Меріді навіть відкрили пам’ятник Кнорозову!
Чимало науковців того часу щиро не вірили, що хтось може розгадати таємні руни, жодного разу не побувавши на їхній батьківщині. Та Кнорозов лише стверджував, що якщо є щось, створене людським розумом, то завжди знайдеться розум, який зможе це розгадати.
Історик не любив людей, поважав лише науку та свою домашню улюбленицю — кішку Асю. Саме кішка стала його “співавторкою” у багатьох працях, та вередливі редактори не дозволяли публікувати згадку про неї поряд з ім’ям великого дослідника.
Кривава вакансія
Ви навіть не здогадуєтеся, яких професіоналів цінували та поважали у Кам’янець-Подільському в XVII–XVIII столітті! На відміну від інших українських міст того часу, у Кам’янець-Подільському завжди був власний професійний… кат.
Усі кандидати на це місце проходили особливу та складну підготовку, а ще високо цінувалися владою та містянами. На цю солідну посаду брали лише охочих, а оскільки їх було небагато, то катам пропонували хорошу зарплатню, їжу, одяг та різні привілеї.
Образ кам’янецького ката в обов’язковому червоному каптурі став відомим на всю Україну. Це ім’я навіть стало загальним, так називали жорстоких, бездушних людей. І саме “кам’янецьким катом” охрестили запорозькі козаки султана Мухаммеда IV у своєму відомому зухвалому листі.
Відвертість по-тернопільськи
Зараз з еротикою немає ніяких проблем – мережа інтернет пропонує чимало варіантів. А от на початку 90-х світ був набагато цнотливіший. Світ – так, а от тернопільські газетярі – зовсім ні.
У 1992 році вони і заснували першу всеукраїнську еротичну газету “Пан+Пані”. Правда, проіснувала газета недовго, всього шість років. Зате скільки ж галасу наробила! А особливо її найпопулярніші рубрики, на кшталт “Він шукає її”.
Тодішній редактор газети Зиновій Фриз зумів обійти сувору радянську цензуру і таки задовольнив читачів – перший випуск газети друкували як додаток до тижневика “Заповіт”.
Закарпатський король поп-арту
Знаєте, чим прославився на весь світ парубок з-під Карпат Андрій Варгола? Та це ж відомий всім і кожному Енді Воргол – засновник поп-арту та ексцентричний ілюстратор.
А народився він у сім’ї емігрантів, представників лемків – особливої етнографічної групи, представленої на території України. Саме його мати Юлія Варгола вплинула на творчість сина – майструвала та продавала квіти з консервних бляшанок, вишивала картини в лемківських традиціях, розмальовувала великодні писанки. Та напевно, навіть не здогадувався, що її захоплення передалися Енді та зробили його легендою мистецького світу ще за життя.
Покровителька космосу
Унікальна українська астрономка Олена Казимирчак-Полонська — чи не єдина у світі науковиця, що прийняла чернечий постриг та продовжила викладати в університеті. Своє життя вона присвятила найулюбленішому та майже протилежному — Богові та космічним просторам.
Олена Полонська ніколи не зраджувала віру заради науки – і навпаки. За життя вона дослідила рухи 35 різних комет, визначила типи змін кометних орбіт та пояснила причини захоплення короткоперіодичних комет великими планетами.
Саме вона запропонувала теорію про рух комет, якою і досі користуються під час запуску космічних зондів. Ім’я великої вченої назавжди залишилося на пам’ять у космічних далях — маленька планета №2006 під назвою “Полонська” та пояс астероїдів Казимирчак-Полонської між Сатурном і Ураном.
Імператорське дерево
А знаєте, що об’єднує Ужгород, Токіо та Вашингтон? Ну звісно екзотична японська вишня − сакура! Тільки в Україні, Японії та кількох американських штатах цвіте це райське дерево. Наприкінці квітня центр Закарпаття потопає в пишному рожевому цвітінні. Щороку набережну вздовж берега Ужа заповнюють тисячі туристів – всі поспішають сфотографуватися біля унікального дерева.
А одна з місцевих легенд розповідає, що сакура з’явилася на Закарпатті не випадково. В часи Австро-Угорщини місцеві шибайголови викрали саджанці дерева у японських послів, що везли їх на подарунок Йосифу І та зупинилися на ніч в Мукачево. Так і з’явилася японська вишня на теренах Західної України і дуже швидко стала її візитною карткою.