В Україні 26 червня вперше кількість виявлених інфікованих за добу перевалила за 1000 випадків. А кількість людей, які вважають, що коронавірусу або не існує, або він штучний, перевалила за десятки тисяч. За даними Київського міжнародного інституту соціології кожен третій українець вірить, що вірус створили для скорочення населення.
Джерело: Громадське
«Існує чи ні» — одна з основних дискусій на вулицях, в транспорті, в магазинах.
У редакції ми сперечалися, чи потрібно давати слово тим, хто не вірить в коронавірус, але вирішили, що неможливо вдавати, що цих людей немає. Далі — три їхні позиції, які ми почули і записали. Та ще — ми записали відповіді цим людям від лікарів, які мають справу з Covid-19. Коментуйте, аргументуйте, сперечайтеся, але про всяк випадок мийте руки і не сваріться.
Тетяна Верестун, 24 роки. Педагог, навчалася в Київському університеті ім. Бориса Грінченка. Працює вихователькою в приватному дитячому садку. Каже, що за три тижні з того часу, як садок відкрили після карантину, захворілих немає. Зізнається, що за час карантину, якби не допомога батьків, то залишилася б без роботи.
Із самого початку я не сприймала все це серйозно і сьогодні не сприймаю. Я поділяю глобалістську теорію — вважаю, що це все створили для якихось цілей. Ви ж бачите, все хочуть перевести в онлайн, контролювати людей за допомогою різних програм. Мені здається, над усіма країнами є вище правління — якась еліта, яка всім керує. Вони спостерігають, чи вдасться їм маніпулювати людьми. Вони змогли нас зачинити вдома, залякати, вселити в нас страх, що це небезпечна хвороба. Є докази, що це небезпечна хвороба? По телебаченню не показали жодної лікарні, заповнених місць, якоїсь паніки в цих лікарнях.
Покажемо ми — дивіться наш репортаж із Чернівців і із Харкова — про те, як там виживають лікарні.
Я це сприймаю як підготовку до трансгуманізму — це коли людина перебуватиме у цифровому суспільстві і її повністю контролюватимуть, стежитимуть за місцезнаходженням. Масштабний контроль, коли в людини не буде вибору, не буде свободи слова.
Ці цифри — це просто смішно! Це коронапсихоз. 200-300 людей. Про яку епідемію в країні і пандемію в світі взагалі йдеться? Якщо епідемія — це понад 200 тисяч хворих у країні.
Чому саме коронавірус? Дуже дякую за це ЗМІ. Якби вся країна вимкнула телевізор, а краще викинула б його, не було б ніякого коронавірусу. ЗМІ залякують, там маніпуляція і страх, паніка. Я дізнаюся про все з інтернету, переважно вся інформація є у Фейсбуці і в Інстаграмі.
Я сперечалася з батьками. Тато до останнього не вірив. Мама раніше почала розуміти цю ситуацію. А з татом сварилася, переконувала. Своїм подругам я також пояснювала, скидала статті. Мої подруги і досі не згодні зі мною. Хоча починають щось розуміти.
У моєму оточенні є знайомі, які теж абсолютно не вірять. Я не заперечую, що якийсь вірус є, але це звичайний вірус грипу. Він не більш небезпечний, ніж інші. І проявляється по-різному, це індивідуально. Я була в своєму селі вдома, минуло два місяці і жодного хворого не було. Жодних знайомих.
Щодо карантинних обмежень — йтиму в наступ і мені не страшно. Штрафи незаконні, і карантин цей незаконний. Я знаю, що ці штрафи навіть суди не розглядають. Я їжджу без маски. Вдягаю лише коли заходжу в метро, бо там дуже сильно кричать «негайно надягніть маску». Я знаю, що люди на мене дивляться ненависним поглядом. Я кажу людям, що це не маски, а намордники.
Що буде далі? Як вирішить світова еліта, так і буде. Вони награються, і це закінчиться. Але восени буде друга хвиля, у них це в планах. Треба дивитися, як реагуватимуть люди. Якщо виходитимуть на мітинги і протестуватимуть, то вони не зможуть це зробити — зробити з людей рабів.
Максим Тимченко, 37 років. Живе в Кам’янському. Працює у сфері торгівлі. По роботі їздить в Київ, Вінницю, інші міста України. Дорогою між містами бере попутників, бо любить спілкуватися.
У певний момент це почало нагадувати пташиний, свинячий грип. Мені здалося, що буде так само, як і минулого разу. Як казав мій учитель історії: зброя масового ураження ХХІ століття — це інформаційна зброя. Тоді ми не розуміли, як це, тепер починаємо розуміти.
Яке в мене ставлення? Гадаю, що якась пневмонія є, захворювання, яке поширюється повітряним шляхом. Але, може, нам чогось недоговорюють? Цифри, наслідки, як переноситься. Я вірю в цей сторічний цикл, що планеті треба очищуватися. Звісно, краще це робити не війнами, а якоюсь такою пандемією. Це штучно зроблено. Є в цьому логіка, бо кажуть, що найбільше страждають літні люди зі слабким імунітетом.
Я психологічно радше в секті невіруючих у коронавірус. Так спокійніше. Коли в Києві спускаєшся в метро, всі в масках, такий трохи сюрреалізм. У моєму місті немає такої категоричності. Я не противлюсь правилам. Але люди ходять на пляжі, в метро багато людей, і нічого не відбувається. Якби це було так страшно, то вже більше б хворіло.
Ми не сварилися з друзями та знайомими через коронавірус, але дискусії були. Нам треба до цього простіше ставитися. У нас реально є люди, які вірять у коронавірус і які ні. Мама моя, наприклад, каже: я вже не переживаю, я всього надивилася, якщо настав мій час, то настав. Чого дарма переживати. Отак.
Маю два сценарії того, що буде далі. Запустять другу хвилю, випробують населення на витривалість, як воно піддається дресуванню, як реагує. Якщо винайдуть вакцину, то люди заспокояться і буде гаразд. Якщо її не буде, то люди розділяться на тих, хто дотримуватиметься карантину, і на тих, хто — ні. І останніх буде значно більше. А другий сценарій — все буде добре. Я оптиміст, тому вважаю, що все буде добре.
Еріка Шекура. 44 роки. Живе в місті Сваляві Закарпатської області. Торгує на базарі одягом. Каже, що через карантин закриті всі санаторії в місті й поблизу, а це — дохід для багатьох.
То цирк на дроті. Лікують людей від звичайного запалення. Чого боятися? Запалення? Чи ми його в житті не мали?
Це комусь вигідно. Буде ж вакцина, її можна буде всім продавати і на цьому заробляти. Виникають у нас сварки, є дуже віруючі в те. Кажуть, навіщо на роботу ходите? А як не ходити? Не хочеш працювати — закрийся вдома і сиди, не виходь нікуди. Це не на базарі, тут у нас всі адекватні. Вся моя родина мою думку поділяє.
Мені так здається, от є хворі на той вірус, нехай вони лікуються в лікарнях, а є ті, хто лікується вдома і без симптомів. То якого **єна закривати половину Сваляви, санаторії? Там, де можна проконтролювати взагалі все. Там у нас найбільше персоналу працює, найбільше людей.
Ми сидимо в масках на базарі. Там поставили такий пост, щоб був один вхід і вихід. Нам міряють температуру. Маски, звісно, не хочеться надягати, дихати нема чим. Більше ніде не надягаю, я в машині власній їжджу — не в автобусі. В автобус не зайдеш без маски.
Я така сердита на ці новини. Я люблю допомагати людям, хворим. Але коли чую про коронавірус, дуже злюсь. Із ним уже дістали! Виділяють на той коронавірус гроші. Я впевнена, як перестануть виділяти — всі будуть здорові. Я вимикаю телевізор, не можу це слухати.
Усе має працювати як за кордоном: ресторани, магазини. Якщо всюди треба в масках, то навіщо закривати все? Це ж не важко контролювати, в чому проблема? Я дуже зла.
Відповідає лікар Роман Глущенко. Він працює з Covid-19 в іспанській Сарагосі від самого початку пандемії.
Відсутність доказів не є доказом відсутності. Не буду заглиблюватися в тему вродженого імунітету і набутого — вони обидва вплинули на кількість безсимптомних хворих. І коли кажуть: «Я не хворів і не знаю тих, хто хворів» — це всього лише те, що ми можемо побачити очима. Це верхівка айсберга. Все інше ми не бачимо, як не бачимо і сам вірус.
А що під водою? Позитивні випадки, про які не повідомляють через збій системи нагляду. ПЛР-тести, які не вдалося опрацювати. Ті, хто мають симптоми, але не перевірялися. Ті хто мають слабкі симптоми або взагалі безсимптомні. І все це приправляємо кількістю зроблених тестів. Фахівці зі мною погодилися б, що реальних випадків за весь час в Україні не 40, а 150 тисяч.
Якщо ви не хворіли і не хворіли ваші знайомі, це означає, що держава між порятунком економіки й життів ухвалила правильне рішення, і в нас не все так погано, принаймні з цінностями. Якби комунікація була кращою з самого початку, то люди зрозуміли б, що проблема цієї хвороби в тому, що якщо захворіє 250 тисяч (якщо ви вже наводите як аргумент, скільки людей хворіють на грип чи на ВІЛ щорічно), то без вакцини і ліків усі ці 250 тисяч зляжуть у лікарнях одночасно. А медична система, яка ледь дихає і так, з другими і третіми хвилями просто загнеться. І пацієнти з онкологією, інсультами, політравмами просто не зможуть отримати медичну допомогу. Через це смертність злетить. Тому перші тижні мав бути карантин. Тепер ніхто не каже сидіти вдома, просто треба дотримуватися базових принципів — маски, дистанція, чисті руки — щоб ці зусилля не пішли до біса.
В Україна кожен четвертий-п’ятий лікар захворів. Якщо вам плювати на себе, подумайте про інших. Вбиває ж не вірус, а наслідки. Гіперзапалення, коли легені заливає гній. А в нирках і судинах з’являються мікротромби.
Далі — про конспірологічні теорії.
Вірити в них не дурниці, але дурниці — не оцінювати тверезо факти й дослідження. Якщо це всесвітня змова, якщо витівки Більдерберзького клубу, нехай так. Але в нас є проблема і її треба вирішувати, а не заперечувати. Може, перевіримо вашу удачу? До речі, хотілося б нагадати, що колапсом вважається момент, коли хоча б одній людині відмовили в місці в реанімації. У Мадриді вони були заповнені на 300% — в бібліотеках та операційних. А льодові палаци використовували як морги.
На жаль, усі ключові генетики та імунологи, які кілька місяців досліджують вірус, кажуть про його недосконалість, що свідчить про те, що він не був створений штучно в лабораторії. Створювати неідеальний вірус, який мільйон разів мутує, і ти не можеш його контролювати — дурниця.
Чомусь більшість вперлася у сторічний цикл пандемій і очищення планети. Нагадати про Гонконг 1968-го року (пандемія грипу, через яку загинуло близько мільйона людей у світі — ред.)?
Щодо чипування і того, що вакцина від коронавірусу буде ДНК-вакциною, яка змінить твій геном. Ви ж не в курсі, що ДНК кожного з нас складається з тисяч мікрочасток бактерій та вірусів?
Пандемії закінчуються або медичним шляхом — коли знайшли вакцину, або соціальним — коли люди втомлюються і продовжують жити як раніше. У другому випадку все закінчується мільйоном померлих. Ні на що не натякаю, обирати вам.
Із людьми, які заперечують існування вірусу, на жаль, не може бути ніякої серйозної розмови. Можна не сприймати все серйозно, мати своє мислення, але можна поглянути в дзеркало і сказати «ні» егоїзму, надягнути маску, помити руки і тримати дистанцію.
***
Відповідає Борис Червонобаба, науковець, старший дослідник Інституту педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України, ексконсультант Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Усі ці історії об’єднанні недовірою та підозрами. На жаль, недовіра до органів влади, Міністерства охорони здоров’я та інформації, що лунає зі ЗМІ, в цілому виправдана. Те, що вони часто брешуть, — це факт. Не дивна й реакція людей: «Щось тут не те». І у відповідь вигадують варіанти пояснення того, що відбувається. Зазвичай ці варіанти є ще більш чудернацькими та казковими. Бо, знову ж таки, у людей немає поваги до думки фахівців, а володарями думок є зірки, блогери та політики. Я згоден, що професійне медичне співтовариство добряче себе скомпрометувало. Проте це не привід віддавати перевагу поясненням про коронавірус від б’юті-блогерів та блогерок. Це так само, як іти лікуватися до лікаря з серіалу «Доктор Хаус» — він дуже класно грає лікаря і на вигляд кращий за справжнього лікаря, проте…
Коронавірус є, і, на жаль, він передається між людьми і здатен викликати в певного відсотка важку інфекційну патологію дихальних шляхів. Однак насправді ми поки що точно не знаємо ані того відсотка, ані чому в різних країнах він виходить таким різним. Справді, у молодих і здорових людей ця інфекція викликає ускладнення вкрай рідко. Але я б не рекомендував перевіряти себе на те, наскільки ви молодий та здоровий. Відповідь іноді може неприємно здивувати.
