Ще до виникнення Київської Русі, населення якої ми вважаємо своїми головними предками, на території України і ряду наших країн-сусідів існувала таємнича культура Кукутені. Пізніше вона отримала ще одну назву – Трипільська культура. Однак достеменно відомо про цей загадковий народ вкрай мало. Але все ж, після тривалих досліджень, археологи змогли пролити трохи світла і відповісти на питання: «Трипільці – ким вони були?» Про це пише weloveua.com.
Історія знахідки
Перші артефакти, які приписали абсолютно невідомій до цього культурі, були знайдені неподалік від Румунського селища Кукутень в 1884 році. Першовідкривачем став румунський археолог Теодор Бурада. Але, не дивлячись на тривалі розкопки, більшого, ніж глиняні черепки і фігурки, знайти не вдалося.
Першим, хто зумів знайти справжнє поселення, що відноситься до культури Кукутень, був Вікентій Хвойка. У 1893-94 рр. на землях тодішньої Російської Імперії, в місті Київ по вулиці Кирилівській 55. Протягом 1896-97 рр. Вікентієм Хвойкою були знайдені аналогічні сліди невідомої культури в Київській області. Велика частина цих знахідок були зосереджені навколо невеликого села Трипілля, Київського повіту.
Так як справжній ареал проживання трипільців був досить великим (Україна, Молдова, Румунія) в різних країнах її називали по-своєму. Трипільська культура – це назва дане їй Хвойкою. Але, в Румунії та Молдові вона більш відома як культура Кукутень. У сучасній літературі цю культуру датують V тис. До н.е. – 2650 до н.е.
На карті знизу можна побачити місця знаходження поселень трипільців на території України.
Хронологія подій
В цілому розвиток цього народу ділять на три основних етапи.
Етап 1. (Середина V – VI ст до н.е.). Люди жили в невеликих землянках, використовуючи знаряддя з каменю, кременю, рогів і кісток тварин. Тільки починають входити в ужиток вироби з міді, але вони вважаються рідкістю і ознакою багатства. Так були знайдені мідні прикраси, рибальські гачки з цього металу.
Головною особливістю стають вироби з глини досить високої якості для того часу – з домішкою шамоту. Мабуть, поклонялися богині – серед статуеток частіше зустрічається зображення сидячої жінки.
Етап 2. (VI ст до н.е. – 3150 р.до н.е.). Будівництво виходить на новий рівень – з’являються двоповерхові будинки, округлі вікна і двосхилі дахи. Житла опалюються печами. Поселення розширюються і тепер захищені по периметру земляними укріпленнями. Освоївши нові знання, починається видобуток мідної сировини, а потім і виплавка. Люди пізнають мистецтво виготовлення зброї з міді. Удосконалюються керамічні вироби – тепер переважає розписна кераміка, а нарівні з жіночими зображеннями стали з’являтися і чоловічі.
Етап 3. (3150 до н.е. – 2650 р.до н.е.). Відбувається значне розширення території трипільського народу. Триває розвиток мистецтва виготовлення мідних і глиняних виробів.
В цілому трипільці – хлібороби, які розводять одомашнений худобу, але не забувають про полювання і рибальство. Ця культура дуже розвинена для свого часу.
Чому зникла трипільська культура
Все б добре, але історики та дослідники висувають абсолютно різні версії зникнення трипільської культури. Спочатку більшість з них вважало, що як трапляється в подібних випадках, розвинена цивілізація впала під ярмом зовнішнього агресора. У випадку з трипільцями, таким імовірним ворогом стали кочівники – агресивні племена варварів-кочівників. Але не все так очевидно, як здавалося.
Вчені привели вагомі контраргументи: яким чином тодішні кочівники з їх низьким рівнем розвитку могли захопити укріплений валами і ровами поліс трипільців? Для цього потрібна була б величезна, на ті часи, кількість людей. Яку не могло зібрати жодне з розрізнених племен варварів.
Головною причиною тепер називають внутрішні чвари. Трипільці були дуже розвинені. На відміну від своїх сусідів вони пізнали землеробство, але це ж їх і згубило. У 1350 до н.е. трапилося кілька грандіозних вивержень вулканів.
Це позначилося на кліматі і на землі трипільців прийшли неврожаї. Війни, голод, хвороби – головні причини поступового занепаду культури Кукутені, яка пізніше переродилася в абсолютно нові, предки слов’янської і української культур.
Фото з відкритих джерел
