Ситуація з коронавірусом в Україні виходить з-під контролю. Це сталося через грубі помилки влади, яка не врахувала законів епідеміології. Загальнонаціональний локдаун варто було вводити ще у вересні. Сьогодні не може йтися про “малий” карантин – “червоною” має бути оголошена вся країна.
Також варто припинити інформаційне навантаження населення та надати право озвучувати нові дані про COVID-19 лише обмеженому колу чиновників. Про це в ефірі телеканалу OBOZREVATEL заявила докторка медичних наук, професорка, епідеміологиня Наталія Виноград. Далі наводимо її пряму мову.
Ситуація виходить з-під контролю
Ситуація виходить з-під контролю. Вона, напевно, є надзвичайною. Це було прогнозовано з урахуванням особливостей Дельти, а тепер і нових варіантів, які йдуть.
Не було запроваджено адекватних обмежувальних заходів відповідно до ситуації. Якщо взяти дорожню карту, затверджену в грудні, яку писав Віктор Ляшко, коли він був ще заступником міністра, і зіставити з параметрами, яких він сьогодні як міністр домігся, то ми побачимо, що вони не досягнуті.
З огляду на закони епідеміології під час надзвичайної ситуації такого масштабу, вакцинація мала бути інтенсифікована у такий спосіб, як сьогодні, ще влітку. Насамперед, щодо груп ризику.
Натомість у нас влітку була суперміграція, а восени були порушені закони епідеміології. Відомо, що не можна формувати нові колективи, але всі прийшли в школи та виші. Це одна з вагомих обставин.
Не було введено обмежень і заборон на масові заходи. Хтось стрибав, хтось співав, згуртовувався з інших причин. А це місця епідеміологічного ризику, де і стався великий додатковий обсяг інфікування.
Сьогодні він маніфестує неспроможність медичної мережі адекватно відповісти на кожний випадок захворювання.
Локдаун був потрібен ще у вересні
Є закони епідеміології, які порушені в плані стримування нових випадків захворювання способом своєчасного запровадження обмежувальних заходів. Локдаун мав бути запроваджений ще у вересні. Тоді ми б сьогодні мали значно менший приріст випадків захворювань і керованість ситуації.
Карантин – єдиний спосіб, який віками люди використовували на захист від будь-яких масових захворювань.
Не розділяю оптимізму очільників МОЗ. Уже мають бути заходи не малого карантину, на який ми могли виходити у вересні, а обсягу великого карантину. Сьогодні не може бути розмови про те, що хтось “червоний”, хтось “зелений”. Ми пам’ятаємо, що в нас є рішення, згідно з яким, якщо 13 територій обласного рівня заходять за червону лінію, всі решту ми також закриваємо і кажемо: у нас національний карантин, або локдаун.
Якщо дотримуватися законодавчої бази, його вже потрібно запроваджувати.
Локдаун без належного контролю неможливий
Якщо локдаун не дотримується, тоді не треба це слово використовувати. Тоді краще казати: ми маємо певні обмежувальні заходи. Але це не карантин.
А якщо карантин, то згідно з чинним законодавством визначені відповідальні особи за напрями реагування. Для кожного прописано, хто що має робити. Ми ж не кличемо поліцая, щоб він стояв біля ШВЛ і рятував пацієнта. І медик не буде дивитися за порядком на вулиці.
Є досвід того ж Європейського Союзу, інших держав світу. Грузія – ідеш без маски, 600 доларів штраф на місці. Відійшов на більшу дистанцію від дому або змінив маршрут, яким тобі не дозволено ходити, – 500 шекелів штрафу в Ізраїлі, 2000 євро в Німеччині. Просто держава встановлює можливості регулювання і жорстко їх контролює.
Українці є такими ж людьми, як і всі в світі. Нас будуть карати – ми будемо робити. Навіть якщо ми будемо добре знати, але немає контролю – толку не буде.
У цьому світі на нинішній день єдиний ефективний спосіб – це адекватний контроль.
Карантин передбачає функціонування всіх критичних інфраструктур і сил, які його забезпечують. Всі решта сидять вдома і мають право лише слухати й виконувати команди, які ми їм даємо.
Українців перевантажують інформацією про COVID-19
Припиняємо зайве інформаційне перевантаження населення. Як на мене, впродовж двох років це є один із критичних напрямів. Комусь вигідно, щоб люди постійно нервувались, мали різнонаправлену інформацію.
Ви чули, щоб про події на фронті хтось більше казав, ніж відповідальна особа – скільки поранених, вбитих, скільки обстрілів? Ні. Так само має бути і тут. У нас теж війна, тільки біологічна. Є одна людина, яка має право озвучувати, яка надає потрібну інформацію щодня. І кожного дня відповідно до певної території і груп населення ми маємо вмикати адекватність у наших заходах і моделювати – це закрити, це заборонити, за цим стежити. І все.
