У далекому 1879 році на вулицях Києва з’явився перший омнібус. Спеціально сконструйований віз, розрахований на перевезення 8 пасажирів, став першим громадським транспортом у столиці.
Незважаючи на те, що вартість проїзду була нижча, ніж у приватних візників, скоро рух припинився. Але тим не менш, саме омнібуси можна назвати попередниками автобусів, які почали регулярно перевозити людей у столиці з 10 грудня 1925 року.
Редакція згадала, як розвивався 96-річний шлях цього міського транспорту, – пише OBOZREVATEL.
Важкий шлях пасажирських перевезень
Запустити регулярні автобусні перевезення в Києві спробували в 1911 і 1913 роках. На жаль, через відсутність нормальної підтримки з боку міської влади та недовіри киян, вони припинилися. Ще однією причиною став київський трамвай, який на той час уже мав велику кількість ліній і активно розвиватися.
Справжнім днем народження київського автобуса вважається 10 грудня 1925 року. У цей день маршрутом від нинішніх Європейської площі і до вулиці Саксаганського почав їздити автотранспорт німецької компанії Benz (Mercedes). Спочатку на лінії працювали тільки дві машини, але пізніше їх кількість збільшили.
Через чотири роки, в 1929, міський автопарк поповнився першими радянськими автобусами, виготовленими на базі вантажних автомобілів АМО Ф-15 і АМО-4. На жаль, через низьку надійність і постійні поломки цих моделей, бували випадки, коли пасажири просто могли не дочекатися автобусів на зупинках.
Наступним кроком розвитку київського громадського транспорту стало створення “Автобусної таксомоторної бази №1”, на території нинішньої станції київського метро “Либідська”. Були закуплені 20 нових машин “ГАЗ-0330”, у яких тільки сидячих місць було 16. Незважаючи на проблеми з запасними деталями та невеликою кількістю цих автобусів, вони перевозили киян до 1941 року.
Друга світова війна призвела до того, що автобусного парку в Києві в 1945 році фактично не було – машини або були знищені, або мобілізовані для армійських потреб. Проте вже в 1946 році на вулиці Васильківській був відкритий Автобусний парк №1, який займався перевезеннями аж до вересня 2015 року. Для потреб підприємства були закуплені машини з високим комфортом для пасажирів – ЗІС-154. Надалі їх замінили модифіковані моделі ЗІС-155.
Збільшення маршрутів вимагало нових машин і в 1958 році на столичних дорогах з’явилися дводверні 45-місні ПАЗ-652, які в подальшому модернізувалися в ПАЗ-672. Останній недовго їздив вулицями Києва.
У 60-х роках у Києві почали з’являтися машини Львівського автобусного заводу, а саме ЛАЗ-695, які активно замінювали вже сильно застарілі ЗІС-155. Львівські автобуси почали заповнювати маршрути як на правому, так і на лівому березі столиці. Їх полюбили за тепло в салоні в холодну погоду, але водночас у годину пік дійти до вузьких дверей з середини салону було важко. ЛАЗи були основними машинами київського автобусного парку в 60-70-х роках.
У 1980-х роках столичні вулиці буквально заполонили машини угорської компанії Ikarus моделі 280. Завдяки комфорту й простору всередині салону ці автобуси, найчастіше оранжевого кольору, почали активно витісняти львівських конкурентів. Надійний двигун “Ікаруса” дозволив їм пропрацювати в Києві до 2000-х років. Але час давався взнаки – іноді через зламані глушники вихлопи надходили просто в салон.
Від початку Незалежності й до наших днів
На початку 1990-х львівські автобуси моделі 52523 повертаються на вулиці Києва з новим дизайном і просторим салоном.
Проте ситуація з громадським транспортом до початку 2001 року стає критичною і міська влада закуповує 120 уживаних автобусів Volvo-B10M. Головним і безперечним мінусом шведських машин стала відсутність кондиціонерів або хоч якоїсь вентиляції. Поїздки в цьому транспорті влітку через спеку й задуху перетворювалися на справжні тортури.
У 2003 році на столичних вулицях з’являються просторі та комфортні автобуси білоруського автопрому – МАЗ. А вже через 4 роки до столиці повертаються львів’яни – з низькопідлоговою моделлю ЛАЗ А-183D1.
Завдяки футбольному чемпіонату Євро-2012 столиця України провела серйозне оновлення автобусного парку. Зокрема, на дороги виїхали 15-метрові 3-вісні МАЗ-107.
Час не стоїть на місці і це стосується і автобусів – на столичних вулицях з’явилися конкуренти у вигляді маршруток. Але комунальний транспорт столиці продовжує жити і оновлюватися. Сьогодні основу пасажирських перевезень “Київпастрансу” складають автобуси трьох виробників: нові моделі МАЗ, ЛАЗ і “Богдан”.
