Засновниця Всесвітнього дня вишиванки й журналістка 33-річна Леся Воронюк родом із Чернівців.
2006-го вона започаткувала День вишиванки, який святкують щороку третього четверга травня. Під час навчання на факультеті історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Воронюк разом з іншими студентами вирішила вдягнути вишиту сорочку на заняття.
Про це вона розповіла під час інтерв’ю Gazeta.ua.
“Для багатьох це було дивно. 15 років тому серед студентів була мода на американські й російські культурні продукти, фільми, співаків. Ми у вишитих сорочках мали маргінальний вигляд. Ті, хто вважали себе прогресивними, думали, що ми приїхали з села. Того дня могли почути від інших: одягати вишиванку – це ще не бути українцем. Інколи казали: “Замість того, щоб носити вишиті сорочки, краще б чимось зайнялися: цемент мішали чи картоплю саджали”. Таке можна почути й зараз. На початку ініціативи критика може зламати. Та ми тоді інтуїтивно зрозуміли, що рішення вдягнути вишиванку – правильне”, – згадувала журналістка.
Наступними роками до цієї акції долучився весь університет та інші вузи. Згодом у заході взяла участь уся країна.
“Свято розросталося завдяки молоді й студентству, які були основною динамічною силою Дня вишиванки. 2010 року в Чернівцях ми встановили рекорд за кількістю людей, одягнених у вишиванки. Тоді на міській площі зібралися понад чотири тисячі чернівчан. 15 років тому у святкуванні взяли участь декілька десятків людей, а торік свято відзначали в понад 100 країнах світу.
В Україні немає міста чи села, де не відзначають День вишиванки. Навіть у тимчасово окупованих Криму й Донбасі кримські татари й проукраїнські активісти підтримують свято. Це вже є їхньою політичною позицією. День вишиванки – це зараз не лише красиві вишиті сорочки, а й політичний символ”, – розповіла Воронюк.
